Це суб'єктивний текст, де я розповім, як прийшов до GOG і чому все більше бачу потенціалу в його використанні.
Раніше GOG для мене був суто магазином для двох задач:

1. Забирати безкоштовні ігри, в які я ніколи не буду грати. 

You can read the unrolled version of this thread here: https://typefully.com/kirill_individ/6KNdUQt

2. Додавати в бажане якусь старезну гру, якої більше ніде немає — і яку, звісно, я ніколи не куплю. 

Проте згодом я звернув увагу на лаунчер. GOG Galaxy має підтримку інтеграції інших клієнтів і раніше, ніж EGS, отримав українську мову в інтерфейсі, що для мене важливо з огляду на просування української як доволі популярної мови, яку варто додавати в ігри та продукти.

Потім я пограв у декілька ігор, які придбав саме в GOG — і це було на диво зручно. Там навіть є досягнення подекуди, як у Steam, але для мене це взагалі не критична функція.  Далі — про можливості, за які мені подобається цей магазин: 

Можна грати без інтернету — і не переживати, що потім щось буде не так із хмарними збереженнями, або гра взагалі попросить підключитися до мережі.

Старі ігри працюють на сучасних ПК без потреби вивчати мануали запуску. Деякі ще й гарно оптимізовані — вони позначені спеціальною плашкою від магазину.

Знижки часто не збігаються зі Steam, тому раджу моніторити цей майданчик. Можна купити бажане дешевше, ніж будь-де.

Встановлення модифікацій — це окрема перевага GOG (про це буде окремий текст).

Наявність старих ігор, які вже ніде легально не придбати.
Невеликий кешбек реальними грошима при покупці ігор через сайт — за це окремо дякую LetyShops.

Звісно, навіть із усіма цими плюсами, GOG не може замінити такого зручного та монструозно розлогого майданчика-корпорації, як Steam. Проте як альтернатива чи навіть доповнення — точно вартий уваги.

А ви купували там ігри? Розповідайте своє ставлення до лавки старих добрих ігор.


оGOGого! Чому я почав все більше користуватись цим магазином

У світі, де кіберпанк та космос перемагають, як сетинг для FPS. Так, хочеться оцього просто людського пробігтись понівеченим злом старим містом, засмажити кілька гоблінів, загарбати золото,  Так от все нам дасть змогу зробити @wizordum https://store.steampowered.com/app/1715590/Wizordum/

Тут цікавий дизайн рівнів, який чудово розвиває неполіровані ідеї Wolf 3D, коли плоский рівень, роблять ніби багатошаровим через переходи між локаціями верх чи вниз, хоча зрозуміло, що насправді це все одна локація.

Цікаво зроблено комбінування зброї, тобто як і має бути можна

заморозити ворога магією, а потім розбити булавою. Також є багато фізики знищення навколишнього світу, я так часто знищував кущі з ягодами, до того як їх з'їсти, так само з мертвими громадянами і їх золотом.

Дуже багато секретів, блукань рівнями, але технічно все доволі приємно.

Швидко, динамічно, але разом з тим все так саме пласке і піксельне, яку було в золоту епоху FPS.

Cyberpunk FPS: Wizordum

Люблю пікселі та не перемудрований геймплей. Це можна сказати про ARPG, що колись вийде Into the Necrovale (https://store.steampowered.com/app/1717090/Into_the_Necrovale/). Зроблено красиво, але й цікавий сетинг та поєднання чистильника підземель з 2D ARPG.

Ми в ролі лицаря маємо повернути надію. В буквальному сенсі, і це круто, бо, наприклад от стоїть якийсь злидар, а відавши йому надію він згадує, що він взагалі то був торговцем і починає торгувати з героєм і так працюють усі механіки. Ці самі надії, можна отримати зачищати

підземелля, але тут зроблено по людські, бо двічі в один данж ти не ввійдеш однаково.

Підземелля процедурно генеровані і складаються з кімнат. Але отримавши раз надію, можна повернутись повибивати нові речі, але надії там більше не знайти, і це чудове рішення, щоб не дати

товктись на маленькій складності.

В підземеллях майже завжди є вибір куди повернути та тому ви обираєте саме свою смерть, тобто долю. Демо доволі непогано дає зрозуміти майбутню гру, тож раджу спробувати.

Into the Necrovale: A Pixelated ARPG with Unique Mechanics

Герої 3 шедевральна гра, і що добре, досі жива в деяких сенсах, але разом з тим ми хочемо чогось нового. Це нове нам дає чудовий пан з Польщі у вигляді своєї майбутньої гри Demiurges (https://store.steampowered.com/app/2128580/Demiurges/).

Автор перетворює Героїв в колекційну карткову гру, звісно ж покрокову. Звучить дивно, але грається дуже прикольно, бо набір армії, прокачка героя і навіть розбудова тепер залежать від ще одного фактору — удачі!

В усьому іншому це виглядає схоже на Героїв, грається схоже до них і

звучить так само. В той же час, автор зробив більше цікаві раси, додав всяких маленьких цікавих дрібничок і змінив суть ігрового процесу.

Тепер ми маємо виконати якісь квести чи розкачатись в спробі цього, і тоді отримуємо кристали за які потім відкриваємо нові карти, замки,

героїв (тут вони деміурги). Така собі стратегія-роглайт.

Demiurges: A New Take on Heroes of Might and Magic

Те, що я люблю у тому, чим я займаюся, - це метаморфоза між очікуванням та реальністю. Запускаєш гру з думкою: "Буде веселий треш, на дві хвилини", а потім уже через деякий час думаєш: "Ого, а коли вона вийде?". Так у мене трапилося недавно з дуже дивною грою Judero.

https://store.steampowered.com/app/1960900/Judero Мені не вистачає хороших фольклорних проектів, це мене й підкупило, а потім я очікував щось на кшталт Adult Swim. Виявилося, що під диким сюрреалістичним візуальним образом ховається не менш дивний, але цікавий геймплей. Ми граємо за Джудеро, кельтського

чаклуна, який вирушає в подорож світом і битву з не менш відіб'яним злом, ніж він сам.

Мені сподобалося, що це дійсно пригода, маємо бойову частину, але комбо - це не лише зброя, це шлях для вирішення задач. Як перейти далі, як взяти той скарбницю, і все в такому дусі.

Варто окремо згадати саундтреки, бо це якісь пісні, мабуть, від пастухів, але відчував себе, ніби сиджу на шотландському святі в селі.

Коротше кажучи, дуже дивно, нічого не зрозуміло, але креативно, продумано і може затягнути.

Unexpected Surprises in Judero: A Surreal Folklore Adventure

Смачненький рогалик! Tyrant's Realm (https://store.steampowered.com/app/2259260/Tyrants_Realm/) — це гарна начинка з брудних підземель і лихих ворогів, дрібка естетики Enclave і соус із соулс-елементів в боївці, щоб все це смакувало. Класна система білдів, де ти, те що ти носиш знайшов і відкрив, що потім знайти,

тож можете вільно робити збоченця, як от спробував я зібравши важкого лицаря з кастетами, що зброя на швидкість, але руни все допомогли (чи ні) покращити.

Загалом в цій грі, ми якийсь бродяга, якого кидає підземеллями і там він має вбивати місцевих виродків, забирати їх речі,

та цілими жерти смажених курчат. Без жартів, це класний роглайт, з відкриванням нового луту, білдами, і не нудною боївкою (стаміна вирішує?), бо ще й боси велетні є, до яких я всі здогадались треба підбирати тактику.

Все це буде з повною підтримкою геймпадів, і це чудово, бо

інакше трохи боляче може бути. Спочатку захопився стильним візуалом, а далі вже якось майже 2 години кудись зникли.

Tyrant's Realm: A Delicious Roguelike Adventure

Мені не подобається байрактарщина, але от в іграх є багато проектів, як дуже уміло використовують гумор для побудови логіки ігрового світу. От буквально вчора я випадково знайшов одну таку, а саме Russian Warship (https://store.steampowered.com/app/2555580/Russian_Warship/), вона схожа на флеш-ігри в жанрі TD.

Але чому ж тоді я про неї пишу? Бо вона гарно зроблена! Ми будемо факами топити русняві кораблі, які намагається захопити о.Зміїний, і поступово відкривати нові гармати, покращувати їх і все в такому дусі. Гра мемна, але разом з тим весела, і маєте нормальний геймплей. Тож таке

можу радити спробувати, а тим паче вона абсолютно безкоштовно. Хоча гадаю, що мало людей доходить прям далеко до різних всіляких цікавих моментів з досягнень.

Разом з тим спробувати варто, бо завжди приємно притопити трохи русаків, щоб не забували куди підуть всі вони.

Russian Warship: Memorable and Entertaining Gameplay

Колись напишу про них окремий текст. Сьогодні суто про нову спробу Iron Hide зробити щось окрім чудової TD. Iron Marines Invasion (https://store.steampowered.com/app/2187920/Iron_Marines_Invasion/) — це казуальна RTS, нова частина. В доступному демо, нам дали трошки сюжету в класичних рамках, зле зло, має бути переможене

добрим добром, але це буде важко. Тож до більш цікавих сторін цієї гри. Так візуально, інтерфейс, і ще багато чого дуже схоже на їх хіт Kingdom Rush. Мені як фанату, це окей. Ігровий процес це контроль точок, сутички малими групами і використання героїв та додаткових здібностей

(останні два, теж як у KR).

Варто відзначити багато кумедних моментів, які вже є візитною карточкою цих ігор і неймовірну плавність, оптимізація тут не для галочки.

Проект може бути цікавим, тим хто не лякається казуальності в RTS і готовий до експериментів в жанрі.

Мені особисто було весело, цікаво, і є простір, щоб комбінувати різні типи військ і дивитись, як краще.

Iron Marines Invasion: A Casual RTS Game

Мені подобаються ігри невеликі за розмір, бо це дає їм змогу продемонструвати багато цікавих рішень в ігровому дизайні без великих ресурсів. Гарний приклад такої гри це зроблена друзями The Pulse of Evil (https://store.steampowered.com/app/2437890/The_Pulse_of_Evil/). Кажу чесно, я її не пройшов, один раз через баг,

а два через свою криворукість.Разом з тим в грі, цікаво зроблена взаємодія з предметами, інвентар, вороги, головний бос, і сам концепт дивний, але прикольний. Візуальний стиль гарний, і є багато приємних фішечок, як от можливість закрити ворога дверима і втікти на відновлення чи

якщо при смерті ти втрачаєш весь інвентар і зброю потрібно забрати там, де помер. Саме такі «фішечки», роблять приємне у безкоштовній на 10 хвилин грі і показують, що таке інді ентузіасти.

You can read the unrolled version of this thread here: https://typefully.com/KirErmakov7/NVLszv1

The Pulse of Evil: A Small-sized Game with Unique Gameplay

Вибачте, але тут без порівняння важко обійтись. Бо @QuiteOKGames (https://store.steampowered.com/app/1823950/Laysara_Summit_Kingdom/) це китайська не в поганому, а фактичному сенсі, фантазія на тему ANNO. Розбудовуємо свою імперію з маленького селища, наскільки зрозумів нашим ворогом і фактично головною

особливістю буде, те ще це все в норовливих гірських реаліях. Тож мости, криві схили, сходження снігу, що зносить все на своєму шляху, всі ці речі мають тут нам псувати життя, окрім норовливих мешканців, складних економічних ланцюжків і звісно браку місця чи надто великі відстані

між точками. Загалом грається цікаво, бо я люблю ANNO і все це сприймав, як неофіційне DLC, хоч це і самостійна гра від інших авторів. Мова українська є, графіка приємна, задум цікавий, але все буде зрозуміло на релізі. Який десь там.